_dmitrov_

Цього разу облітав Swiss. Наразі це найкращий досвід коротких регіональних перельотів, але по порядку.

( більше )

Posted via LiveJournal app for iPad.

В попередньому пості я писав, що Флоренція повна молодими людьми. Водначе, що там казати, заробляють вони небагато, а ціни не низькі. Якщо в Празі, наприклад, дешеве пиво в барах, то у Флоренції що найдешевший коктейль, що келех пива коштуватимуть €5. Не кажучи вже про їжу.

Саме через їжу там існує й процвітає концепт aperitivo: з 7 до 10 вечора в багатьох місцях за €7-10 євро можна взяти собі коктейль й отримати unlimited доступ до буфету з закусками і гарячими стравами. Сходили спробували разок- натовп анріал й до їжі не пропихнутися, але аради місцевого ікспіріенсу тре) Ось думаю де б це ще прижилося.

Були в 4х коктейль барах: сказати що порожні то ні. Повно пропозицій аля "візьми 10 шотів за ціною 7" і тд. Коктейлі різні- від так собі до доволі непоганого одного.

Насправді їх доволі немало- конкуренція штовхає власників думати й про інтерьєр (а ще наливати 13тирічним)

Хоча звісно це не місто по-справжньому нічного життя, не навколо студентів воно виникає)

Posted via LiveJournal app for iPad.

Завдяки північноамериканському студентству і туристам, європейським подорожуючим середнього і старшого віку, і просто всім любителям Тоскани й міста, що було столицею раннього ренесансу Європи, Флоренція справила враження, хоч і забитою туристами, але зовсім не "музейною" чи штучною, а навпаки різноманітною (в рамках регіону і контексту звісно) обличчями, одягом, фігурами, звуками й жестикуляціями:)

( Read more... )

Posted via LiveJournal app for iPad.

тілі тілі тєсто _dmitrov_ і mauved =)

Posted via LiveJournal app for iPad.

Раніше на 3-4риденні поїздки брав небагато одягу. А потім, власне, подумав: "Якого біса", адже реально набагато комфортніше мати з собою більше речей- головне щоб в одній валізі були, а не розтикані усюди по маленьких сумочках. Приблизний коеффіціент наразі- принаймні 1.5 комплекта на кожень день.

Зранку летимо в Цюріх, там коротка пересадка і одразу у Флоренцію. Літаки, середньовічне мистецтво, їжа, та і просто давненько шось не їздили в сторону півдня :)

Posted via LiveJournal app for iPad.

Як я вже казав, під кінець Євро їду в Україну з дівчиною. Останні кілька разів я жертвував Києвом, бо мав більшість сім'ї в Запоріжжі, і відповідно летів одразу до Дніпропетровська. Прямих рейсів з Праги немає- мжна тільки Австрійськими через Відень або Аеросвітом через бориспіль.

Цього разу затримуємося на кілька днів у столиці, а тому летимо напряму в Київ і назад звідти ж. Оскільки частина сім'ї так само в Запоріжжі, то тре і туди на кілька днів, й постає питання- як добратися. В Запоріжжя літає а/к Мотор-Січ, за 1000грн з Києва і назад, але виключно в робочі дні((( Стількі ж коштує зворотній квиток першого класу у поїзді. Але на мій подив моніторинг квитків на e-kvytok показав, що квитків за 45 днів, коли відкривається продаж, може вже не бути бо вагон такий тільки один по ходу.

Тим часом намагався з'ясувати чим для двох людей цей люкс відрізняється від купе, якщо купе можна викупити все собі вдвічі дешевше - виявилося шо м'якіші полиці і є телек з "затвердженим УЗ переліком фільмів" (що насторожує пам'ятаючи експреси з радянськими фільмами 50х).

Насправді з нетерпінням чекаю! Зара якраз книжку читаю там де молодий чоловік і дівчина так само їхали поїздом 10 годин по Алжиру після другої світової- шось в цьому є романтичного))

Posted via LiveJournal app for iPad.

Для початку трохи сексизму. Перша жінка-пілот винищувача на авіаносці у США угробила себе і літак (відео) фактично одразу по прибуттю на службу.
Перша жінка-кадет елітного військового коледжу (Цитадель) в США, після виграних низки судових справ і прийшовши на плац з судовими приставами, після тижня навчання ледь жива пішла додому, бо важила на 20 кг більше норми і не змогла виконати жоден з нормативів (котрі для не особисто були послаблені в 2.5 рази).
Ну а двох перших жінок-підводників у США днями відлучили від служби за fraud з документами.

Це все прост fun-facts))
Цікавіше останнє дослідження, в котрому виявилося що в компанії, де CEO- жінка, при виході на IPO інвестують значно менше.

Загалом питання жінок в керівництві стоїть вже давно- в Норвегії ввели обов'язкові квоти (40%) на присутність жінок в раді директорів. Проблема в тому, що в раду директорів наймають з топ-менеджмента, а жінок в топ-менеджменті всеодно не побільшало, відповідно щоб заповнити квоту брали "аби кого", через що інші члени ради директорів прозвали їх "золоті спідниці" і серьйозно не сприймали. ЄС стрімко рухається до введення квот по принципу Норвегії. З таким самим успіхом можна випустити закон "Щоб всі стали добрими і хорошими". Європа інших шляхів вирішення питань вже мабуть не знає. До речі, незважаючи на початок посту, я суцільно ЗА рівні права всіх в карьєрі - це нонсенс вважати що чоловіки краще.

Але насправді пост навіть і не про це, а про "невидиму руку ринку". Як не можна сексизм інвесторів змінити законами і квотами, так само не можна забити їм баки передвиборчими обіцянками для люмпенів найняти 60,000 нових вчителів як у Франції, відмінити заходи економії як у Греції і тд- скільки завгодно ти можеш обіцяти щасливе життя без роботи своїм виборцям, але в кінці тобі просто дадуть гроші в борг під такі відсотки, що і наступні покоління будуть виплачувати вартість цих 60,000 посад. І це є добре.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Коли мої колеги в компанії - переважно виходці з пост-СРСР, рідше з балкан чи інших пост-комуністичних країн - в розмові доходять до момента, коли треба назвати чорного хлопця "чорним", то у багатьох наступає ступор, пауза, глупа посмішка, розгубленість і запинаючись вони видають "афро-американець", навіть якщо він француз з полінезії.

В цей момент вони дивляться на співрозмовника з очікуванням зворотнього "Можна!". Але це завжди насторожує мене, бо ніколи не знаєш що твоя відмашка "Так, я "свій"", для них значитиме))
Тобто якісь крайнощі: або гіпепболізована політкоректність "для чужих", або можливий расизм "для своїх".

Виною цьому багато в чому відсутність сталих норм вдома- більшість людей за звичкою і інерцією вживає слово "негр", котре, само собою, в контексті сучасного світу is not appropriate. Біла людина - біла, чорна - чорна, азіати - азіати. В обов'язковому порядку вживати американський термін поза межами США, або тим більш казати "негр" "бо в радянському союзі так вчили" - нонсенс, котрий веде до:
а) дискомфорту для самої людини
б) через ці переминаннями і паузи співрозмовник може подумати що в тебе racial issues.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Наразі це була найдешевша паста карбонара що я її будь-де їв - €4.1.
На смак херова- вдома набагато краще виходить, бо принаймні інгредієнти недешеві треба використовувати.
Так би мовити, варіант для зовсім лінивих, ну і місце ок насправді.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Я людина нерелігійна, але на православний Великдень прилітала мама, котру я зводив на 5 хв у місцеву православну церкву.

Цікавіше імхо навколо- бо церква на кладовищі, частина котрого - православна. УНРівець Іван Мірний.

Всякого можна знайти під легким недільним дощем. І тихо там.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Почався процес підготовки до поїздки до України) Цього разу я не сам, а відповідно кілька днів в Києві з точки зору туриста мають бути цікавими)

Насправді поки що очікування доволі позитивні- пам'яток для відвідання набралося в список вже немало, також дуже швидко знайдено принаймні десяток ресторанів, котрі в меню не змішують бульдога з носорогом a la італійська кухня, там же ж суші, там же ж середземноморська кухня, там же ж кальян; або ще гірше- котрі вигадують свої назви до класичних паст, піц, і інших страв, одночасно додаючи random інгредієнти. Вибір є!

Ось дещо з запланованого:
Мистецький арсенал, пінчукартцентр, нацмузей рос мистецтва, mironova gallery, печерська лавра, софія київська, володимирська церква, андріївська церква, пейзажна алея, фунікелер, дом з химерами, родіна-маць, майдан, золоті ворота, синагога бродського, мамаєва слобода.

Для поїсти попередньо знайшлися: Under Wonder, BEEF restoran, Pantagruel, pizzeria Napule, Vernisaj Cafe, Арбекіна, Козацька втіха.
Це попередньо-неостаточно, з місцевими не консультувалися, у мами порад не питав, тому будь-які коментарі та пропозиції більш ніж вітаються, особливо місця з українською кухнею.

Викликає сумніви 2 речі- чи буде краще чи гірше під час Євро, бо ми якраз на останній тиждень попадаємо; ну і можлива спека мене турбує трох. Looking forward!

Posted via LiveJournal app for iPad.

Останнім часом переосмислюю десерти або каву після їжі.
(а іноді й змішую як видно по фото:)))

(iPhone-офотки)

Плюс залежність від шоколаду зранку.

І знову італійці мають рацію. Прям якийсь тренд останнім часом.

Posted via LiveJournal app for iPad.

У Франції у першому турі президентських виборів перемагає соціаліст з гаслом "90% податок "для багатих", Саркозі-консерватор другий, ультра-праві набирають 20% (sic!), ультра-ліві 12%.

А тепер співставте це з написаним нижче, й розставте відсотки по своїх місцях.

( Read more... )

Posted via LiveJournal app for iPad.

Знаєте як кажуть є там "криза восьмого року подружжя", "7th year itch" і тд- таке саме існує з країнами де живеш. Кажуть після трьох років ти звикаєш до всього хорошого, і починаєш дратуватися підногітній- когось бісить пересолена пересмажена одноманітна їжа- коли ось вона поруч Італія, когось несмак у одязі більшості- коли у Франції поруч радіє око на вулиці, іншого - 8 місяців на отримання паперів, що займає 2 тижні в Німеччині, четвертого - пасивні невеликі міста напротивагу конкурентим мегаполісам світу- кожен знайде шось своє, що починає час від часу бісити. Але дотримуючись моногамних поглядів в особистому житті, я б зрадив містам й країнам:)

Взагалі ідеально б, як я зараз думаю, кожні 3-4 роки передислоковуватися де-інде. Для цього потрібні тільки гроші. Хтось скаже- "паспорт", але це маячня, бачив я багато американців, британців, та й італійців теж- невдах, що тікають від конкурентного середовища працювати вчителями англійської в бідніших країнах - такий варіант, повірте, виглядає жалюгідно. Якщо грошей немає, то потрібна кваліфікація, щоб доводити тим у кого гроші є, що їм є сенс тебе кудись запрошувати.

Нещодавно говорив з колегою- живе в Чехії років 15-16- начебто цікаво людина, так ось у нього практично всі друзі чехи, котрих він мав, з країни поїхали. Ну українці сюди їдуть, згідно їх уявленням, пісок тягати й своєю закарпутською говіркою матюкатися на окраїнах, росіяне- через підставні фірми скуповувати нерухомість (щоб потім може шпигувати в Німеччині), в'єтнамці- торгувати картоплею й жити в підсобках. Але я ніколи серьйозно не думав чому б чехи кудись їхали- вони ж нач своє дуже люблять- навіть бренди світові часто не сприймають. Але при 10 мільйонах чехів, 1.2млн(!) живе в США, по 20 тисяч в Австралії й Британії, ще у Франції (їх улюблена країна:). І всі вони тікали від того ж, від чого тікають з СНГ- від "совка", від унилих соціалістичних бабок (ось що є то є), від провінційності і тд. На його думку загальна атмосфера наразі сформована тими, хто "залишився".

З приводу цього не знаю, але ось деякі країни реально пережили такі міграційні й репресивні зміни, що кажуть, це незворотньо вплинуло на них- В'єтнам, Камбоджа, Китай і тд - через їхні режими все адекватне населення або загинуло, або вчасно покинуло країни, залишивши по собі одне тупоголове селючьйо. Іноді находить на тебе думка, а чи не сталося те саме з набагато ближчими до нас країнами, але якось відкидаєш це- не хочеться прийти до невтішних висновків, котрі нічого не дадуть.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Мабуть вже всі чули, що євросуд вирішив, що підробка документів на шенгенську візу- відтепер кримінальний, а не адміністративний злочин. Які це має імплікації для українців?

Повсякденних по суті ніяких, це скоріш європейці трошки наблизилися до тих самих американців з їхнім питаннями у візовій анкеті "Чи мета вашої подорожі- убити президента США?", над чим всі дебілоідні фани задорнова ржуть, думаючи що "ГОСПОДІ КАКІЄ ЖЕ ОНІ ТУПІЄ, ХТО Ш ІМ ТАК СКАЖЄТ ДА". Як багатьом відомо ці пункти там є суто для того, щоб в разі скоєння правопорушення, людину було набагато легше звинуватити в амер.суді, бо вона з самого початку збрехала, що їде в США не зі злочинними намірами.

Те саме й в Європі- ЯКЩО раптом з інших причин проти людини почнеться розслідування, то воно буде й щодо того чи не подала липову довідку про працевлаштування й зарплатню, і всі хто так роблять- не мало ні багато - кримінальні злочинці, хоч і дізнатися євросоюзу про це складно (якщо роботодавець злий сам про це не повідомить ггг).

Але бюрократична машина шенгену сама собі часто протирічить- як то отримавши бізнес-візу не можна їздити туристом, а туристичну візу не можна отримати, не анулювавши бізнес;

Також не буду казати про весь шенген- а скажу конкретно про Чехію: нещодавна зіштовхнулися з менталітетою ситуацією:
якщо моя рідна мати захоче приїхати до мене в гості, їй скажуть, що потрібно запрошення від мене, а в запрошенні НЕМАЄ можливості описати ситуацію, що вона житиме в готелі поруч, а не у мене вдома. Щоб жити в готелі тре їхати як турист і казати, що їдеш на екскурсію=брехати консулу. Абсолютно дебільна ситуація, котра відібражає менталітет сторони, що створює правила "ну якщо запросив рідну мати- як так що не у тебе вона на дивані спати буде?". Пару років тому було навіть гірше- не було опції щоб гість сам свою фінансову спроможність міг підвердити, себто вважалося, що всі кому тре віза- бомжі й будуть раді хоч на підлозі спати.
Пам'ятаю історію що мені її дівчина розповіла, коли в далекі радянські часи, одна знайома бабка завжди винаймала квартиру на 2-3 тижня за свій рахунок для приїжджиш родичей, а не селила у себе- суспільство це дуже критикувало: "як так рідню в чужу квартиру". ))

Мама таки прилетіла як турист, 5 днів чудово провели час- галереї, ресторани, бари:)

Posted via LiveJournal app for iPad.

Все ж таки ідеальна людина- це була б суміш різних націй. Не дивлячись на кілотонни недоліків, деякі речі італійці просто уміють робити.

За вечерю платить той, хто запросив, або на крайняк просто навпіл- вираховувати хто скільки наїв/напив чи ділити рахунок вважається вульгарним.
Капуччіно після 11 не пьють, тим більш не пьють після їжі. Після їжі - тільки еспрессо. І ще в Італії немає Старбаксу.
До речі, з ложкою пасту їдять тік в німецькомовних і навколо країнах, в Італії - просто виделкою.
А взагалі, країні з такими кулінарними традиціями можна багато пробачити. Але не все:)

Posted via LiveJournal app for iPad.

Діву Марію, непорочну діву, Мадонну, й її Дитя, чи то маленького Іісуса, художники обожнювали століттями. Само собою пік прийшовся на часи раннього ренесансу, але більшість зображень того часу мені відверто не дуже подобаються через їхню іконоподібність.

Але насправді цікаво знаходити різноманітні оригінальні погляди на цих центральних релігійних персонажів для двох мільярдів людей на планеті, як їх бачили різні художники в різні часи.
Внизу невелика підборка картин, що мені приглянулися й здалися цікавішими за інші пару сотень, що я їх днями перелопатив. Різноманіття вражає:) Як і тренди:)

Для затравочки почну з одної з найнеочікуваніших картин, як для 1450го року і такої тематики:
Jean Fouquet,, 1450. Аристократична і модна Марія, з дивним розташуванням грудей though.

( Read more... )

Posted via LiveJournal app for iPad.

Українська переможниця конкурсу краси Місс-Україна, окрім того що скаржиться на маленькі сіські (85- самий раз, камон), традиційно для України заявляє, що знає 3 мови. Просте питання англійською від німецьких журналістів, втім, вона не зрозуміла, і українську, впевнений, знає на рівні "розуміти телевізор єслі бєз єтіх западєнскіх слов". Ще мабуть не зустрічав російськомовного укранця, котрий би щиро зізнався в своїх мовних знаннях.

Співпадіння чи ні, але в Чехії також проходив паралельно українському свій конкурс краси.

(фото з інтрнету)

Взагалі я тільки дізнався про те, що на маленьку Чехію їх насправді 3 - по версії WBA, WBO, WBC Miss World, Miss Earth і Miss Czech Republic. Ну бо різні франшизи, колись давно кажуть був тік один, але там переможниця визначалася якимось одним мужиком по...кхекхе...так сказати....результатах тестування що він проводив особисто;) ггг)

Посередені імхо найсимпатичніша, праворуч- найтипічніша з них по зовнішності для Чехії))

Posted via LiveJournal app for iPad.

Фінансова криза 2008 прорвала ментальний набряк, котрий вже давно накопичувався у людей по всьому світу.
ЧОМУ банкір отримує $100,000, а медсестра в мелітополі $100; ЧОМУ Facebook коштує $100 мільярдів, ЧОМУ квартира в Москві коштує $500,000, а Сезан $250,000,000. Акції, бонди, консультанти, центробанки, опціони, хедж фонди, доллари, страхування, бонуси, інформація, ERP, стартапи, інвестиції, нафта - і тут раптом ХУЯКС і ці мільйони людей втратили свою зрозумілу й фізично осяжну роботу через такі примарні й далекі терміни.

Й тут в їхній лексикон входять такі поняття як СПРАВЖНЯ ціна, а то й СПРАВЕДЛИВА ціна. Якщо зі "справедливою" ціною на продукти/житло/послуги доволі зрозуміло- це бажання люмпенів щоб їхня праця раптом оплачувалася більше, а праця інших людей раптом менше, то на гачок "справжньої" ціни попадаються навіть і адекватні люди.

Свій процес роздумів вони починають зі ствердження, що НАСПРАВДІ квартира в Києві не має бути $200,000; що фейсбук не коштує $100 мільярдів, що доллар не заслужено є світовою валютю, що західні країни "вже нічого не виробляють" і далі по ланцюгу. В принципі з кожним конкретним випадком якоїсь ціни можна зробити відкат назад зі спробою зрозуміти чому саме, наприкад, data model для рітейлерів (набір табличок й зв'язків між ними для супермаркетів як їм організувати збереження й взаємодію данних) коштує саме $45,000 за ліцензію, а не $45 чи $45млн; але часто ми прийдемо до точки, де ціна стає такою якою є через те, що хтось хоче за такою ціною продукт продати, а хтось інший - купити. І це є єдиною справжньою причиною цін на квартири, зарплати, вартості компаній і тд.

Так, це віртуальна, вигадана, домовлена величина/сума/вартість. Але багатьом людям ця проста істина не вкладається в голову, вона не достатьо фізична й не осяжна, "не підтверджена паперами" й спричиняє батхьорт. Тому вони починають шукати СПРАВЖНЮ ціну через вираження такими продуктами як золото, а не триклятими госдепівськими долярами. Але любі мої - в т.з. constant dollars унція золота за останні 30 років подорожчала більш ніж удвічі. Золото стало вдвічі кращим за цей час? Вдвічі більш корисним? Вдвічі більш золотим? Вартість золота визначається так само попитом і пропозицією, а не якимось іншими якостями, як і розмір зарплатні інвест банкіру, як і вартість квартири в Києві, як і ціна на якусь картину. Не існує "справжніх цін", "реальних цін" і тд, ні на що, ні в якому вимірі, якби цього іноді комусь не хотілося.

Деякі люди, котрі відмовляються в цю просту базову істину повірити й прийняти, намагаються започаткувати якісь свої бартерні схеми, альтернативні валюти і тд, з надією, що в інших вимірах їхня праця буде оцінена більше, а праця інших людей- менше, а за горизонтом "справедлива" ковбаса падатиме з неба.

Все б нічого, але найгірше, що цим користаються політики, щоб прийти до влади, бо всі ці люди мають право голосу, і їм іноді навіть доводиться частину обіцянок про "справедливу ковбасу" виконувати, завдаючи шкоди саморегуляції ринку.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Не любити сучасне мистецтво- це майже так само модно, як і не мати телевізора. Contemporary art вигрібає просто таки дику ненависть.

Здавалося б, чого до нього причепилися? Люди пробують шось нове, шукають форми в світі, котрий так був змінений технологіями за останні 150 років, що ми не робимо практично нічого так як робили це раніше (окрім сну й сексу), а митці мають так само тільки малювати товстих жінок з виноградом approved церквою?

І не сказати, що більшість з критиків особливо цікавляться мистецтвом загалом. Так звідки ж такий жвавий інтерес?

Імхо, причин дві, одна з котрих виходить з іншої.

Почну з другої - похідної. Підробки. Скандали, котрі так люблять мейнстрім ЗМІ, коли якісь роботи виявилися підробками, й експерти певний час не могли це визначити, гріють душу програмістам й іншим любителям рюкзачків. Вони роблять 2 висновки:
1. Що не тільки вони темні селюки, а й ці "так звані експерти (явно гуманітарії) нічого насправді не розуміють й це все просто понти".
2. Що якщо підробку одразу не змогли відрізнити від оригіналу - то це підриває цінність оригіналу.
Підробляли ВСЕ. Якщо одна людина шось зробила, то інша завжди зможе при достатніх зусиллях і ресурсах це змавпувати. Але цінне - те нове, шо створюють, винаходять, а не копіюють, інакше ми б зараз так само левів креслили на скелях.

Й головна причина, що не дає покою цілим родинам й порушує сон банківських клерків - ціна.
Найдорожча картина, на сьогоднішній день, за сумою транзакції - Card Players Сезана. $250 мільйонів.
Але що нам говорить ціна? Хіба це значить, що Сезан кращий за Клімта, бо дорожче на $100млн? Ціна- це просто бачення ринку, окреслене бажання покупця, спритність диллера. Museum of Islamic Art в Досі з його пані-кураторкою з важким ім'ям, хоче (і вже навіть кажуть спромігся) увійти у топ-20 музеїв світу. Нафтодоллари є, смак є, ось і купують не особливо торгуючись.

Чи ДІЙСНО Ротко, Поллок чи навть Хьорст коштують скільки за них дають? Людство на тому етапі розвитку, за котрим не встигає досить багато людей, й від того впадають в диссонанс, що банківські послуги можуть бути корисніше для ВВП країни ніж шахти; що послуги людей що проадють свої знання цінують як тисячі годин збирачів фізичних й зрозумілих бананів і тд. Але це вже інша тема.

Отже яка, власне, різниця скільки зараз та чи інша робота коштує? Я пропоную взагалі ігнорувати цінники. Й дати contemporary art-у час, час щоб з нього викристалізовувалися дійсно цінні роботи, а інші були забуті. Фактично з modern art-ом це процес як мінімум у mature фазі. Так шо, шановні ненависники, розслабтеся.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Одне з моїх улюблених занять при відвіданні музеїв/галерей/виставок раннього ренесансу - знаходити ті переламні моменти, бажано в одного й того самого художника, коли він перестає малювати біблійні комікси й пробує перейти на наступний рівень.

Antonello da Messina

1455, типічно

потім 1465, вже пішов далі ніж сучасники

і нарешті 1476 - по суті портрет з високим рівнем деталізації, ніяких "судних днів" з трьома десятками фігурок. Хоч, здавалося б, і тема тика особливо не змінилося- тут зображено початок тортур над Христом.

Posted via LiveJournal app for iPad.

На початку 2000х серед певного прошарку населення, котрий не схильний приписувати себе до мейнстріму й сірої бидло-маси виборців партії ригонів, завелася мода не мати телевізор. Про це підкреслено заявлялося всім друзям, колегам, одногрупникам. Бунтівники! На початку 2010х не мати телевізор як дівайс не є чимось добрим чи поганим – цим пишаються хіба шо персонажі, що відстають від світу років на 10-12, адже багато каналів можна і з лептопа дивитися при бажанні, а телевізор можна для перегляду фільмів й спорту використовувати, не кажучи про якісні новинарні канали. Але так чи інакше, проводити 35 годин дивлячись телевізор є синонімом чи діагнозом бідних й тупих.

Але що мене завжди просто добиває – це як ті самі люди, що телевізор назвають дебілізатором, зомбіящиком і тд, гігабайтами, десятками гігабайтів, вантажать серіали, переглядають їх цілими сезонами, один сітком за іншим. Тобто як начебто якщо звантажиш телевізор з торенту на свій лептоп, то всеодно начебто телевізора нема і ти не «ось той слюсар в майці з плямами від гірчиці й з пивом перед новинами Інтера» і не «товста поваріха з огірками на обличчі, що їсть ковбасу з ножа під «Пусть говорят».

Для цього покоління плани на вечір «подивитися телевізор» викликають подив й певні висновки про людину, в той час як «подивитися другу частину останнього сезону Декстера» - це ок. З чого б це раптом?

Грецька кухня імхо надзвичайно вимоглива до якості індрегієнтів. Власне, як і будь-яка де рецепти доволі нескладні.

Пару тижнів тому сходили в один грецький ресторан.
Це був однозначно один з тих випадків, коли appetizers виявилися набагато цікавіше ніж main dish:) Хумус був хороший (хоч араби роблять його краще)

Після того як майже доїли цацикі вже нач і не голодні були) смачно

А ось основні страви нічим особливо не вразили

Тре мабуть шось рибне було брати, бо грекам м'ясом нікого в Празі не здивуєш;)

Єгермайстер на десерт- завжди помилка, кава була просто жахлива.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Вчора було те, заради чого тисячі людей моніторять відповідні гілки авіафорумів щотижня чи щодня - магічна фраза для "професійних паксів" - error fare.

Серце кров'ю обливається, чорна заздрість мене з'їдає, бо зайшовши сьогодні на авіафоруми я побачив, що вчора, поки я дивився фільм "Квест" з ван дамом, Czech Airlines випадково вивісили на своєму сайті так званий error fare- помилка системи бронювання, котра видає дуже низький тариф. Майже всю неділю вони продавали рейси з усієї європи де літає CSA до Бангкоку через Абу-Дабі - увага - БІЗНЕС клас за 140 євро OW. omfg!!

В наші часи ІТ-технологій зловити готель за 1 цент чи бізнес-клас в Бангкок за 100 євро - велика рідкість.
Чи може авіакомпанія відмовитися від таких квитків і повернути гроші? Так, може. Але в індустрії гарним тоном вважається to honor свої пройоби. Залишається тільки привітати розторопних щасливчиків)

upd. CSA очікувано повідміняло ці квитки.

Posted via LiveJournal app for iPad.

Зробив декілька висновків з випадку злочину в Миколаїві, про котрий говорить вся країна ось вже тиждень:

Спочатку побутові:

1. Кожна дівчина має знати, що 60-75% гвалтівників – знайомі, друзі, колеги. З іншою частиною, велика вірогдіність що можна почати  знайомство в кабаку з фрази «ти ще за цей сік не відпрацювала», потім піти до них додому пити горілку, наєбєнітися до того стану, що тебе відносять спати в спальню і підставляють тазик біля ліжка, ну а через півгодини гуляюча компанія трьох хлоців зважується на «а чом б не...». Це не виправдати їх, іти до когось додому напитися, хоч голою – не значить автоматичну згоду на статевий акт. Це просто про статистичну вірогідність стати жертвою.
2. Кожна дівчина має знати, що якщо напад таки стався, то в жодному разі не можна погрожувати нападникам заявою в міліцію, розправою і тд. Якщо ви дивилися відео допиту підозрюваного, то знаєте, що вбити дівчину вони вирішили через те, що вона обіцяла поскаржитися в міліцію. Класика. Не погрожувала б їм – зараз би не була калікою.

Тепер про суспільство:

1. Комунізм і колективізм прочно засів в головах, бо інакше суспільство не ставило б питання «Чи винні їхні батьки?». 23 річні чоловіки скоїли злочин, потім скоїли ще один. Вони вже 5 років як відповідальні за свої дії, але комуняцьке колективне минуле змушує суспільство питати чи винний класний керівник, замдекана з виховання й міськвиконком.
2. Інфантилізм чоловіків засів ще прочніше – це я ще пам`ятаю ще з університету в Україні, де на 4-5 курсі замдекана вимагала через проблеми з навчанням «викликати батьків» (!!!) одного зі студентів, що вчився за рахунок бюджету, жив сам й ледь не сімью мав. Цей підхід, що 23 роки – це ще «дитина», котра з батьками живе, від батьків отримує гроші на життя, через батьків знаходить роботу, залежна від батьків, і коли гвалтує й вбиває – то питати треба теж начебто в батьків. Треш.
3. Суспільство, навіть його найрозвинутіші представники, котрі шансон не люблять, нарікають за засилля «зонівської» культури в росії (а у нас, звісно, через росію виключно ага), самі з певним задоволенням обсмокчують новину, що кримінальні авторитети надіслали в тюрми повідомлення щоб над цими хлопцями там познущалися й вбили зеки.Частково це через зневіру в правосуддя, але частково – через нерозвиненість й кровожерливість суспільства, яке не вголос, але вважає, що робити зі злочинцем те що він зробив з жертвою – є норма. Звичайно, руками інших. Ну а потім сміється з «диких арабських країн», де виколюють очі, якщо злочинець засліпив жертву.

4. 47% населення хоче повернути смертну кару, 8% населення довіряє судовій системі, котра людей на цю смертну кару буде відправляти. Суспільство амбівалентне, але швидше просто недалекозоре й тупе.Останні 2 пункти чудово показують логіку «зі мною це не станеться».

5. В моменти, коли суспільство зачіпують такими чутливими подразниками як подібні злочини, воно може зорганізуватися й висловити свій протест у цивілізованій формі, хоч і не завжди з цивілізованими лозунгами (як то лінчувати хочуть злочинців, а не розслідувати рішення судді й мента, котрі їх випускали)

В'єтнамці - третя за чисельністю з нацменшин Чехії після словаків й українців. Не дивлячись на своє "екзотичне" походження, не можна сказати, що вони суттєво привнесли своєї культури в побут Чехії. Так, більшість маленьких продуктових магазинчиків- їхні (точніше належать місцевим в'єтнамським олігархам, а працюють там наймані сім'ї, котрі там же ж в підсобках і живуть), так само як найдешевший одяг для бідних, незаконна марихуана й практично вся контрабанда й підробки.

Водночас, якщо захочеться "чогось в'єтнамького", то знайти цього буде не так просто. Більшість ресторанів, що вони тримають - позиціонують себе як "китайські" - в цій інтерпретації просто набір азійських страв з переважно місцевих інгредієнтів й однаковим доволі нейтрльним смаком.

В'єтнамських-в'єтнамських ресторанчиків чи, точніш, забігайлівок, я знаю тільки декілька - одразу кілька зосереджені у в'єтнамському анклаві під Прагою- то місце взагалі окрема історія- там в них як в'єтнам-town, через котре проходить 60% контрабанди Праги, там же ж готелі, казино, ринок, підземні тунелі в поле на випадок рейдів поліції etc. А також парочку в центрі.

Якщо чесно, то причин ганятися за в'єтнамськю кухнею відверто мало- вона доволі бідна, нерізноманітна й проста, але що не зробиш в пошуках "чогось іншого" :)

Один з популярних місцевих закладів - take-away забігайлівка, де здорові шматки м'яса варять в величезних каструлях прямо при тобі, з відповідною загальною атмосферою)))

окрім популярних нині "відносно дешевих суші середньої якості" й псевдо-китайських страв там є принаймні дві традиційних в'єтнамських пропозиції: суп (велика тарілка рідини з нарізаним м'ясом й дууууже специфічним запахом-якось покажу) й, звісно, bun bo nam bo- noodles, котрі тре перемішати з салатом, з м'ясною стружкою й горіхами.
ось вже перемішані:

ну й м'ясні rolls як закуска:

Posted via LiveJournal app for iPad.

Близько року тому я вже висловлювався про "Збережемо старий Київ" і ко. Це якраз було перед моєю поїздкою в Копенгаген.
І ось рік потому, з Копенгагену привіз свої світлини відомий російський блогер, а в Києві так само протестують, цього разу найгучніша справа - пейзажна алея.

Шукаючи базову інфу по цьому наштовхнувся на, мабуть, найкращу ілюстрацію архітектурного протестного руху в столиці:
"В центре Киева возле гостиницы Hyatt хотят разобрать столетний особняк в стиле модерн"

І ось дивлячись на фото з Копенгагену, рік після його відвідання, рік після посту про забудову Києва металопластиковими балконами, зовнішніми кондиціонерами, приходжу до висновку, що одні рагулі будують, а інші рагулі протестують проти знесення того, що набудували старі рагулі - замкнене коло. Тре одних відсторонити від архітектури, іншим заборонити херово одягатися в такі уродькі пальта й виходити за межі могилянки, а замість обидвох завести датчан, дати їм всі гроші юри єнакіївського і повну свободу дій у забудові Києва - ото класне місто було б!

Posted via LiveJournal app for iPad.

Африка, латинська америка, пост-ссср, центральна й континентальна азія, балкани, близький схід й більша частина п-с азії : подавляюча більша частина світу - помийка й набір корумпованих, кримінальних, бідних, брудних, бидлотних, нерозвинених смардних дір без уявлення про незалежне право, недоторканість приватної власності й про те що треба змінити в своїх головах щоб своє убоге існування змінити на цивілізоване життя.

Мені здається, що efforts, необхідні щоб вивести 6+ мільярдів людей з цього багна, мають бути настільки величезними - навіть якщо прямо зараз у населення цих регіонів шось зміниться в голові і вони перестануть обирати партії ригонів, вішати геїв і саджати як за вбивство за анти-православні перфоманси, а також відкриють кордони для вільної торгівлі - і то піде на це все років з 70 мінімум.

А оскільки цього, звісно, не станеться, то прогнозую, ці частини світу будуть розвиватися за сценарієм фільму Code 46 - а саме будуть утворюватися мега-мегаполіси, і тільки в них адекватне життя буде можливим, напротивагу "outside" - селам й провінціям. Власне, щось накшталт нинішнього китайського сценарію з Шанхаєм і забороною працювати там більшості китайців. Цікаво і пізнавально подорожувати по всіх цих країнах, але жити в зімбабве, лаосі, молдові чи колумбії мало хто захоче. Натомість вже зараз Шанхай, Гонг Конг, Сингапур, Дубаї, Куала-Лумпур, а далі й Сан-Паулу, Джеда, Найробі, Йоханесбург, Мумбаї, Делі, Москва і тд будуть ставати все більш технологічними й централізованими осередками всього адекватного в тих регіонах, де не проти жити навіть люди з гармонійно розвиних країн.

Це призведе до більшого космополітизму, маргіналізації малих національних держав, зменшення ролі володінням терріторій, зменшення кількості офіційних війн, прогресу всіх технологій, але й нажаль до авторитаризації суспільств, утисканню людських свобод. Внутрішній нео-колоніалізм. Власне, знов таки, дивимося на Шанхай. Так шо не баріться вскочити на цей потяг, щоб не залишитися на "диких теріторіях за кордонами".

Posted via LiveJournal app for iPad.

Перевага індійської кухні перед іншими що я їх пробував в тому, що інші кухні так чи інакше мають якісь спільні смакові основи, себто, наприклад, спробувавши японські, китайські, мароканські, в'єтнамські і тд і тп страви, зазвичай хоч якось можна провести аналогії з чимось знайомим.
В цей час індійська кухня може запропонувати щось ТАКЕ, що розсуває смакові кордони далеко за всі відомі тобі межі. Ти навіть можеш не уявляти що подібні смакові комбінації і криві можуть існувати в природі й навіть не намагайся порівняти їх з "солоно-гострим яблучним мармеладом", бо that doesn't make any sense.
І саме індійська кухня може поставити тебе на ту межу, де приправа чи інгредієнт ну прост ОГИДНА на смак......але тобі хочеться ще трошки спробувати.....і знову кривишся від відрази....але одразу рука тягнеться ще трошки взяти:)

Це коли заклад чи то страва хороші. Погану індійську кухню можна просто описати словом "гостро". Зробити тупо гостро багато таланту не треба.

Ось пара айфонофоток з вчорашньої вечері мммм)

Posted via LiveJournal app for iPad.

Латиніна- відома противниця загального виборчого права, в останній передачі вчергове підняла цю тему (читайте це питання з самого низу).
Мовляв, у мами-наркоманки ми можемо відібрати дитину, але вона всеодно вирішуватиме як нам далі жити всім; мовляв Гітлера й Хамас до влади привели маси; мовляв голосування в бідних нерозвинутих країнах приносить їм тільки кривавих диктаторів й геноциди; що діти батькам не указують як жити, бо живуть за їх рахунок; що нероби й бидло ніколи не захочуть самі працювати, а будуть вимагати "забрать і подєліть" як то вимагають демонстранти в Греції й "occupy" рухи.
Що, власне, сама логіка того, що достатньо люмпенам на соцвипалатах понароджувати багато дітей, й вони, сидячи на субсидіях, зможуть керувати країною й створювати правила для тих, на чиї гроші вони власне й сидять, забираючи все більше й більше- що це не є правильним.

Власне, як завжди, вона багато часу приділяє критиці, і доволі мало - тільки один абзац сьогодні- запропонованим рішенням. Латиніна пропонує надавати виборче право тільки платникам податків, себто людям, котрі податків сплачуюють хоча б на $0.01 більше, ніж отримують будь-яких субсидій.

Чесно кажучи, я її пречудово розумію- мені так само не хочеться щоб бидло, покидьки й комуняки в одному будинку зі мною жили, в одній компанії працювали й в один ресторан ходили. Але навіть якщо пофантазувати про власну диктатуру, то одразу розумієш, що неможливо імплементувати на інсттитуційному рівні якусь систему по відбору адекватних людей від неадекватних. Так само її пропозиції одразу наштовхуються на купу питань, що вимагатиме ще більше й більше додаткових умов, бо, наприклад, в Греції бастують бюджетники, котрі за мало й херово зроблену працю отримували забагато й хочуть просто так і далі бабла. Їм надавати право голосу? Начебто , згідно її логіки, ні, але ж вони також платники податків, чи бюджетникам не дамо голосувати? себто армія, поліція, чиновники і тд за бортом? Звісно всі такі пропозиції закінчуться диктатурами: скоріш за все військовими хунтами (як в "Космічному десанті").

Тобто це не вихід для платників податків відбитися від люмпенів й соціалістів. Але що робити за умов чисельної переваги оних? Як мінімум робити все задля економічного розвитку- чим менше бідноти - тим менше бидлоти.
А так...хер його... Є ідеї?

Posted via LiveJournal app for iPad.

Мож я погано шукав, але ніде не знайшов список українськіх блогерів, що живуть не в Україні.
Бажано, звісно, україномовних, а також хто в свій блог хоч інколи заходить, власне) ЖЖ чи не ЖЖ - не так важливо)
Не поділитися френдами?
Дяк!

Posted via LiveJournal app for iPad.